Учительсько – батьківське партнерство як умова гармонійного виховання дитини

Батьки та вчителі прагнуть одного: вони хочуть, щоб «їхнім» дітям було як найкраще, проте погляди щодо того, що «краще», подекуди різняться. Чи є найкращим те, що приносить радість дитині, або ж те, що смушує її докладати реальних зусиль ? Чи слід залишити повністю дитину в спокої, щоб розвинути те, що в ній закладено, чи ж слід встановити чіткі межі, напрям, в якому вона має рухатися у своєму розвитку ?

Подібні питання показують, що надзвичайно важливе значення у створенні гармонійного середовища виховання та розвитку дитини має справжнє партнерство педагогів та батьків. Йдеться, перш за все про те, що батьки та вчителі мають вступити в загальну, спільну, сферу переживання та пізнання: Як допомогти дитині дозріти і сформуватися як внутрішньо вільна, самостійна, відповідальна людина ? Якими засобами ми можемо підтримати це визрівання на різних етапах розвитку дитини ? Чого потребує кожна конкретна дитина тут і зараз ? Як я, як батько чи мати, можу взяти участь у втіленні її долі в школі та в подальшому житті ?


Рудольф Штайнер, засновник Вальдорфської школи, вважав одним із центральних завдань шкільної освіти пробудження в батьках розуміння своєї дитини, а завданням вчителя – розуміння тих, хто довіряє йому своїх дітей, відправляючи їх щодня до школи. Не «віддати» дитину до школи, а саме разом з вчителями вирушити у цікаві, пригодницькі, мандри розвитку. І чим радісніше це відбуватиметься, тим більш душевною та сповненою буде така спільна робота.


У вальдорфських школах практикують різні шляхи та організаційні форми співпраці, що сприяє гармонізації стосунків школи та сім’ї, серед яких, наприклад:

1. Вивчення\ознайомлення з особливостями сім’ї, її соціальними умовами. Так батькам, що привели дитину до школи, пропонується анкетування , співбесіда. Протягом року ведуться спостереження, опитування. Кожен класний вчитель планує відвідування дитини вдома; може приймати участь у сімейних заходах. З практики роботи нашої школи можемо сказати, що особлива теплота та сердечність виникає між вчителем та учнем після того, як останній побував у гостях в дитини. Часто здається дитина своїм погладом промовляє: «Я бачу, що ці дорослі, батьки і вчителі справді разом заради мене».

2. Консультативна діяльність здійснюється як по проблемним, так і тематичним питанням в індивідуальній та груповій формах. Здебільшого обговорюються теоретичні і практичні засади вальдорфської педагогіки, вікові особливості дітей, зміст та цілі навчальних предметів, тощо.

3. Інформаційно-просвітницька діяльність відбувається через інформування батьківської спільноти, перш за все, під час зустрічей на батьківських зборах, семінарських зустрічах, доповіддях, конференціях, майстер-класах, святах, навчальних практиках, походах, і т.п. Крім того, використовуються шкільні дошки об’яв, інтернет-повідомленя у чатах Вайберу, на сторінці закладу у соціальних мережах Фейсбук, Інстаграм, на сайті школи.

4. Практично-організаційна діяльність охоплює фінансово – господарчу взаємодію та культурно-мистецьку співпрацю. Серед ідеалів, на які варто орієнтуватися - створення фінансово-господарчих груп у складі батьків та вчителів з метою розгляду, опрацювання та вирішення питань щодо благоустрою, ремонту, будівництва, фінансової підтримки. А інтеграція батьківства в процес організації та здійснення культурно-мистецьких проектів, практик, дозвілля завжди створює позитивну емоційну атмосферу та реальне підгрунття для співробітництва у вирішенні навчально- виховних завдань, зближує учасників.

Кiлькiсть переглядiв: 575