Повернутися до звичайного режиму
«Характерною ознакою нашого сьогодення є прагнення до того, щоб переглянути і переосмислити здобутки попередніх епох. «Питання дня» та «вимоги часу» спонукають до пошуку шляхів вирішення найрізнобічніших проблем, серед яких чи не найактуальнішою є проблема виховання та організація навчального закладу». (Рудольф Щтайнер «Виховання дитини з точки зору духовної науки»)

Базовими критеріями сучасної шкільної освіти стали доступність та якість, наближення до європейських та світових стандартів, відкритість освітніх систем, нові підходи до розвитку національної освіти, формування педагогіки партнерства та співробітництва. Відповідно до цього зміни в управлінні загальноосвітніми навчальними закладами мають носити системний та цілеспрямований характер. Насамперед це стосується нових підходів до управління сучасною школою, нових управлінських технологій. Здійснюється пошук нової методології та впровадження новітніх принципів демократизації владного управління. Проблемам підвищення ефективності та системності управління присвячено численні роботи як вітчизняних (Дроздова О.М., Островерхова Н.М.), так і зарубіжних дослідників (Міхаела Гльоклер, ). Розробляється синергетичний підхід в управлінні як методологія самоорганізації соціальних систем. Все це вказує на актуальність проблем, пов’язаних з формами управління навчальним закладом. Цікавим у даному контексті є досвід роботи вальдорфських шкіл, що функціонують на засадах колегіального самоуправління.

Вальдорфська школа була заснована в певний історичний період, в який питання організації, формування соціального життя на усіх рівнях — особистісному, формальному, державному та загальнолюдському — виявилося нагальною проблемою. Школа не може існувати відокремлено від потреб часу. Більш того, оскільки вона тісно вплетена у суспільні взаємозв’язки, саме школа покликана стати джерелом імпульсів для вирішення різних соціальних питань. Освіта майбутнього потребує свободи як умови творчої ініціативи. Така свобода може розвиватися на принципах самоуправління шкільним життям. Управління справою виховання та навчання, з якого власне зростає духовна складова суспільного життя, має бути у руках тих, хто безпосередньо виховує та навчає. Неправомірний вплив держави або економіки унеможливлює творчий натхненний навчально-виховний процес. Кожен вчитель має витрачати на свою викладацьку роботу стільки часу, щоб мати можливість приймати участь також і в процесі управління. Те, що пізнається у безпосередньому викладанні буде відображено і в управлінні. Природно, що за таких умов у школі у найбільшій мірі проявлять себе конкретність та професійні знання. Зрозуміло, що у такому управлінському підході є свої труднощі та недосконалості. У реальному житті колектив прагне реалізувати найкраще з можливого.

Здібності підростаючого покоління слугуватимуть благу майбутнього суспільства, якщо його розвитком та навчанням опікуються ті, що приймають свої рішення, керуючись поглядами на природу дитини та закономірності її розвитку, а не державними, чи економічними вимогами. Рішення про те, на якому рівні і в якому напрямку здійснювати навчання тієї чи іншої дитини, покладається на автономний, відповідальний педагогічний колектив. Чому навчати і як саме виховувати дітей має ґрунтуватися на пізнанні людини в її становленні, виходячи із її індивідуальних якостей та здібностей. Основою виховання та викладання має бути психологія та антропологія розвитку дитини. Головним мотивом має бути не питання «що має знати людина для існуючого соціального порядку?», а питання «що закладено в людині і що може знайти в ній свій розвиток?». Тоді з’явиться можливість збагатити соціальний порядок новими ідеями, силами, джерелом яких є нове підростаюче покоління. А не навпаки, - підростаюче покоління має відповідати існуючому соціальному порядку. Здорові відносини між школою та суспільством полягають у тому, що суспільство забезпечується все новими і новими індивідуальними людськими здібностями, яким дозволено безперешкодно розвиватися. А це може відбутися лише у тому випадку, якщо школи та виховні заклади працюють в рамках соціального організму суспільства на основі самоуправління.

Кiлькiсть переглядiв: 59